Відомі українські панграми:

Чуєш їх, доцю, га? Кумедна ж ти, прощайся без ґольфів!

Єхидна, ґава, їжак ще й шиплячі плазуни бігцем форсують Янцзи.

Жебракують філософи при ґанку церкви в Гадячі, ще й шатро їхнє п’яне знаємо.

Гей, хлопці, не вспію - на ґанку ваша файна їжа знищується бурундучком.

Хвацький юшковар Філіп щодня на ґанку готує сім’ї вечерю з жаб.

На подушечці форми любої є й ґудзик щоб пір’я геть жовте сховати.

У ґазди є ж бо гевеї, які шиють прості килими, наче хащі фацелій.

З’їв аґрусу — та ягода цілюща б’є жах інфекцій шипучим «ь».

Файкою пихкаючи, щаслива ґаво — мандруєш, зібгані цвяхи стеж!

Щурячий бугай із їжаком-харцизом в’ючись підписали ґешефт у єнах.

Фабрикуймо гідність, лящім їжею, ґав хапаймо, з’єднавці чаш!

Факт ґринджол: бій псюг вщух, з’їм шче яєць.

Глянь (!): що ж є шрифт, цей «спазм» — ґід букв? Юч їх.

Їхав єдиний москаль. Чув, що віз царю жезл, п’ять шуб і гофр.

Юнкерський джинґл, що при безхліб’ї чує фашист, це ловця гімн.

Грішний джиґіт, що хотів у Францію, позбувався цієї думки з’їдаючи трюфель.

Безпігментний шлейф інжектора здається очищався від корозії в Цюриху.

В Бахчисараї фельд’єґер зумів одягнути ящірці жовтий капюшон!